В Україні через війну скоротилися посівні площі бобових, а також переробні потужності. Втім, аграрії продовжують сіяти бобові, оскільки це важливо для сівозміни, а також є попит на ці культури, в тому числі і за кордоном.
Куди рухається ринок бобових? Про це очільниця СВСБУ Антоніна Скляренко розповіла виданню AgroPortal.
За даними ГС «Асоціація виробників та споживачів бобових», на кінець травня в Україні вже посіяно 131,16 тис. га гороху, це майже на 100 тис. га менше, ніж було на цей самий час у 2021 році, однак трохи більше порівняно з минулим роком.
«Через повномасштабне вторгнення Україна втратила значні площі посіву гороху, що призвело до чималих втрат урожаю. Йдеться про регіони, що були лідерами з виробництва цієї культури: Миколаївщину, Херсонщину, Запоріжжя, Донеччину, Харківщину», — розповідає президент ГС «Асоціація виробників та споживачів бобових» Антоніна Скляренко.
За її словами, врожай бобових поточного маркетингового року в Україні був вдвічі меншим за довоєнний 2021 рік і становив лише 270 тис. т.
Загалом це найнижчий показник за останні 10 років. У 2017-му, наприклад, виробництво гороху в Україні становило 1 млн т, це був один із найурожайніших років.
Тоді на світовій мапі Україна стояла поряд із гороховими лідерами — Канадою, росією, Китаєм, Індією, Австралією, Казахстаном.
«До прикладу, виробництво цієї культури в Канаді за 2022 рік становило 3,4 млн т, у росії — 3,6 млн т. Остання збільшила свій позаминулорічний показник за рахунок загарбницьких дій — окупації українських територій. Йдеться про ті ж Запоріжжя, Донеччину, Херсонщину», — пояснює президент асоціації.
Так, якщо у 2021 році в Запорізькій області було зібрано 63,5 тис. т гороху, то у 2022-му цей показник був нульовим. Це стосується і Херсонщини та Донеччини, де в довоєнний рік було зібрано 16,9 тис. т і 22,4 тис. т відповідно, а в 2022-му — був 0. Значно зменшилося виробництво гороху через бойові дії на Миколаївщині: замість 22,4 тис. т, як це було у 2021-му, там зібрали 14,9 тис. т. Подібна історія з Харківщиною: урожай цієї культури там зменшився на 9 тис. т — до 10,9 тис. т.
Залишилась половина переробних підприємств
Переробні потужності скоротилися наполовину. Розбиті чи пошкоджені підприємства на Харківщині, Чернігівщині загалом забезпечували 40% всього обсягу переробки. Деякі підприємства зазнали значних збитків у той час, коли були обстріли чи брак електроенергії, і їм доводилося простоювати.
«Зараз ситуація стабілізувалася, і сподіваємося, що Україна отримає гарний врожай, що сприятиме збільшенню переробки», — має надію Антоніна Скляренко.
Але зменшилися не лише обсяги виробництва та переробки, але й споживання бобових. Щорічна потреба внутрішнього ринку була приблизно на рівні 70 тис. т гороху, нуту та сочевиці — переважно 3-5 тис. т.
Після повномасштабного вторгнення внутрішнє споживання впало приблизно на 25-30%, оскільки виїхали і українці, й іноземці зі східних країн, які споживали багато бобових.
Нові перспективи: куди рухається ринок
За даними асоціації, у 2022 році експорт усіх бобових склав 210 тис. т. Ціни були досить привабливими: горох на рівні 10-13 тис. грн/т, сочевиця — 20-25 тис. грн/т, залежно від регіону ціна на нут досягала і 33 тис. грн/т.
До 2019 року основним імпортером українського гороху була Індія. Вона імпортувала в різні роки від 385 тис. т до 149 тис. т. Однак після 2019-го Індія через низькі внутрішні ціни на зернобобові культури встановила низку обмежувальних дій, і станом на 2022 рік вийшла на повне самозабезпечення цією культурою відповідно до власних потреб у 1 млн т.
Тож постала гостра потреба у нових ринках. Наразі завершується робота з урегулювання доступу українського гороху до Китаю.
«Наша асоціація працює над відкриттям китайського ринку для українського гороху з 2019 року. Раніше основним покупцем цієї бобової культури була Індія, яка імпортувала з України до 385 тис. т гороху на рік. Однак з 2019-го Індія обмежила доступ імпортних бобових і у 2022 році остаточно закрила внутрішній ринок. Тож потрібно було знаходити нові напрямки, з яких найперспективнішим був китайський, і наша асоціація одразу долучилася до співпраці з Мінагрополітики, Посольством України в КНР та Держпродспоживслужбою», — зазначає Антоніна Скляренко.
Асоціація також працює над просуванням до КНР української квасолі.
Суттєвими споживачами українських бобів є також Туреччина, Пакистан і ОАЕ.
«Ці країни були і є найважливішими напрямками для експорту. Також до них долучилися європейські країни — через нульове мито їм цікаво купувати продукцію з України, оскільки дуже багато людей зі східних країн емігрують до Європи», — додає експертка.
Попит на ринку є, але аграріям не завжди вдається продати бобові
Незважаючи на скорочення посівних площ, прогнозований урожай бобових — більше 300 тис. т.
«Дай Боже, буде, що експортувати. Звичайно, на нашому шляху є перепони — це обмеження та черги на кордонах з нашими сусідами. Але є попит — і це є найголовніше», — наголошує Антоніна Скляренко.