Українська бобово-соєва асоціація (УБСА) провела першу робочу зустріч, присвячену новій державній програмі підтримки розподіленої генерації для великого та середнього бізнесу. Захід об'єднав представників Міністерства економіки України, виробників енергетичного обладнання та аграрних компаній, зокрема членів УБСА, які вже інвестують або розглядають можливість інвестування у власні генеруючі потужності.
Йшлося про постанову КМУ від 29 квітня 2026 року № 594 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання, які реалізують проєкти у сфері розподіленої генерації», згідно якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних генеруючих потужностей.
Учасники заходу обговорили механізм державної підтримки, фінансові інструменти для реалізації проєктів, технологічні рішення для використання аграрних відходів як палива, а також практичний досвід експлуатації біоенергетичних об'єктів. Зустріч стала першим майданчиком, де потенційні учасники програми отримали можливість безпосередньо поставити запитання представникам держави та компаніям, які вже реалізували подібні проєкти.
Президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко зазначила, що аграрний сектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації завдяки значним обсягам біомаси та відходів переробки:
«Наша асоціація зацікавилася цією програмою, адже для аграріїв, зокрема з огляду на можливість використання відходів сої, соняшника та іншої сировини, власна генерація енергії є надзвичайно важливою. Потрібно розповісти бізнесу, як працює нова програма і які можливості вона відкриває. Ми вперше зібрали компанії, які вже зацікавилися державною програмою енергонезалежності».
Новий механізм фінансування був розроблений після опитування підприємств, які прагнуть інвестувати у власну генерацію, однак раніше не мали відповідних інструментів державної підтримки.
Директор департаменту промислової політики Міністерства економіки України Роман Кропивницький наголосив:
«Бізнес визначив два фактори, важливі для інвестицій в енергетичні проєкти: перший — це ринкова ставка кредиту, тому що при 15–16% компанії не хотіли інвестувати через довгу окупність проєктів. Другий — це державні гарантії. Саме тому ми вийшли з окремою постановою. Це не програма кредитування «5-7-9», а окремий механізм, хоча він має схожі принципи роботи. На сьогодні ми вже заклали 319 млн грн у бюджетну програму як окремий напрям фінансування. Зараз маємо п'ять заявок в опрацюванні із кредитним портфелем близько 600 млн грн. За нашими розрахунками, до кінця року ця програма дозволить підтримати близько 12 млрд грн кредитного портфеля».
Після презентації концепції програми учасникам детально пояснили алгоритм отримання державної підтримки — від подання заявки до погодження фінансування та реалізації проєкту.
Євгеній Глаус, керівник підрозділу управління бюджетними програмами НУР розповів:
«Підприємство звертається до одного з банків-учасників програми, після чого заявка потрапляє до нас, проходить оцінку та погодження з Міністерством економіки. Сьогодні до програми вже долучилися близько 15 банків, і це коло буде розширюватися. Після погодження підприємство продовжує реалізацію свого проєкту разом із банком».
Під час заходу учасники розглянули практичні аспекти реалізації проєктів розподіленої генерації. Свої рішення представила компанія «Котлоенергопроект», яка вже понад три десятиліття проєктує та будує енергетичні об'єкти, що працюють на аграрних відходах і не тільки. Під час презентації компанія продемонструвала приклади реалізованих біоенергетичних комплексів та розрахунки економічної ефективності різних видів палива.
Директор ТОВ «Котлоенергопроект» Володимир Ліфшиць звернув увагу, що ключовим фактором успішності будь-якого проєкту є правильний вибір паливної бази та конфігурації майбутньої теплоелектростанції:
«Ми бачимо, що капітальні витрати безпосередньо залежать від потужності станції. Для станцій потужністю від 10 до 35 МВт вони становлять орієнтовно близько 2 млн доларів за мегават, а для менших об'єктів — до 2,5 млн євро за мегават. На прикладі станції, яка працює на елеваторних відходах вартістю 2 тис. грн за тонну, собівартість виробництва електроенергії становить близько 2 грн за кВт·год. Водночас на природному газі цей показник може сягати майже 11 грн за кВт·год. Тому правильний вибір палива є ключовою умовою економічної ефективності проєкту. Відповідно, для зниження собівартості генерації електроенергії компанія «Котлоенергопроект» розробила та виробляє енергетичні котли для промислових ТЕЦ, які можуть працювати на різних видах біомаси».
Практичний досвід реалізації таких проєктів представили також підприємства, які вже експлуатували біоенергетичні об'єкти. Це дозволило учасникам зустрічі оцінити не лише теоретичні переваги технології, а й її ефективність у реальних виробничих умовах.
Директор ТОВ «Квантс» Олексій Сухінін (ОЕЗ «Потоки») поділився досвідом та розповів, що побудована підприємству теплоелектростанція успішно працювала на різних видах біомаси до моменту, коли зазнала пошкоджень внаслідок російської агресії.
«Компанія «Котлоенергопроект» спроєктувала для нас станцію та встановила два котли. Ми успішно експлуатували її до 2025 року і використовували практично всі види палива, які сьогодні були перелічені. Фактично це всі види біомаси, що є в Україні», - зазначив він.
Окрему увагу під час зустрічі приділили тому, як максимально ефективно використовувати українську сировину для виробництва енергії. На думку учасників дискусії, значна частина аграрних відходів, які сьогодні експортуються або використовуються не повною мірою, може стати основою для розвитку розподіленої генерації всередині країни та зміцнення енергетичної незалежності України.
Керівник відділу розвитку ТОВ «Котлоенергопроект» Олександр Александров представив розрахунки щодо потенціалу використання соняшникового лушпиння як енергетичного ресурсу.
«У середньому в Україні виробляється близько 4 млн тонн соняшникового лушпиння на рік. Близько 30% використовується для технологічних потреб, а решта може стати паливом для розподіленої генерації. Якщо залишати це лушпиння в Україні, а не експортувати, можна отримати значний ресурс для виробництва електроенергії», - вважає експерт.
Учасники зустрічі також обговорили перспективи використання енергетичних культур як окремого напряму розвитку біоенергетики. Водночас аграрії наголосили, що цей сегмент має значний потенціал, однак потребує накопичення практичного досвіду.
Комерційний директор ТАС Агро Антон Жемердєєв розповів:
«У ТАС Агро вже працює компанія, яка займається промисловим вирощуванням енергетичної верби. Ми дивимося в цей напрямок, але можу сказати — це непростий бізнес. Є багато технологічних нюансів».
До обговорення питань енергонезалежності також долучилися представники МХП, Укрпромінвест-Агро, компанії «Аграрні cистемні технології», ТОВ «Промінь Перемоги», ТОВ «ПК Зоря Поділля».
Високий інтерес аграрних компаній до зустрічі підтвердив значний попит бізнесу на практичну інформацію щодо розвитку власної генерації.
Учасники заходу наголосили, що розвиток розподіленої генерації в агросекторі потребує не лише фінансових інструментів, а й постійного діалогу між державою, виробниками обладнання та бізнесом. Тому Українська бобово-соєва асоціація планує продовжити такі зустрічі для аграріїв, щоб допомогти підприємствам максимально використати можливості нової програми державної підтримки.